01/10/2026
🔰Шахраї списали 43 тисячі грн через «Приват24»: Верховний Суд пояснив, чому за збитки відповідає сам клієнт
🔴Питання відповідальності банку та клієнта за несанкціоновані платіжні операції продовжує формуватися у практиці Верховного Суду. «Судово-юридична газета» стежить за розвитком судової практики у цій категорії спорів, оскільки висновки ВС мають значення для визначення того, коли збитки від шахрайських операцій має відшкодовувати банк, а коли ризик їх настання покладається на самого клієнта.
Зокрема, нагадаємо, що у справі № 727/48/24 Верховний Суд зобов’язав банк повернути клієнтці 40 тисяч євро, які були списані після того, як шахраї отримали доступ до її «Приват24» та розірвали депозитний договір.
Натомість у справі № 127/33187/23, яку ВС розглянув 24 вересня 2026 року, Суд дійшов іншого висновку, врахувавши встановлені судами обставини щодо дій клієнтки, які сприяли отриманню третіми особами інформації для ініціювання спірних платіжних операцій.
У цій справі Верховний Суд розглянув питання про розподіл відповідальності за шахрайські транзакції та визначив, які обставини мають значення для покладення ризику збитків на користувача платіжного засобу. Розберемо детальніше.
📌Обставини справи
У 2018 році клієнтка звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» для отримання банківських послуг та отримала картку «Для виплат». У листопаді 2020 року їй було відкрито картковий рахунок і видано кредитну картку «Універсальна».
Пізніше, 16 березня 2022 року з картки «Універсальна» було списано 370,38 грн, 11 000 грн та 29 000 грн, а з картки «Для виплат» — 1 708,50 грн. Клієнтка стверджувала, що цих операцій не здійснювала та дозволу на їх проведення не надавала.
Цього ж дня вона звернулася до банку телефоном і повідомила про шахрайські дії. З матеріалів справи встановлено, що перед списанням коштів клієнтка перейшла за посиланням із SMS-повідомлення про нібито нарахування грошової допомоги у розмірі 6 500 грн. Після переходу на фішинговий ресурс вона ввела пароль до свого акаунта.
За результатами службової перевірки банк встановив, що після цього шахраї авторизувалися в «Приват24», отримали реквізити карток та провели спірні транзакції. При цьому перевипуску SIM-картки клієнтки та авторизації у «Приват24» з відновленням пароля не було.
Щодо спірних операцій банк також встановив, що вони були проведені на зовнішньому еквайрингу шляхом ручного введення номера картки, строку її дії та коду для інтернет-платежів із використанням сервісів сторонніх банків.
Паралельно правоохоронні органи розпочали кримінальне провадження за фактом шахрайства. Станом на 23 жовтня 2023 року досудове розслідування тривало, підозру будь-якій особі не було оголошено.
Раніше між цими ж сторонами вже розглядався спір щодо відновлення коштів та списання нарахованих за кредитом сум. У справі № 724/1709/22 Чернівецький апеляційний суд постановою від 12 червня 2023 року встановив, зокрема, що списанню коштів сприяло розголошення клієнткою конфіденційної інформації після переходу за фішинговим посиланням.
У жовтні 2023 року клієнтка звернулася з новим позовом до банку, вимагаючи визнати спірні транзакції нечинними, повернути 41 970,38 грн та 1 708,50 грн на відповідні рахунки, а також скасувати нараховані відсотки і штрафні санкції.
Вінницький міський суд Вінницької області 29 жовтня 2024 року в позові відмовив. Суд виходив із того, що клієнтка своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції. Апеляційний суд 16 січня 2025 року залишив це рішення без змін.
У касаційній скарзі клієнтка стверджувала, зокрема, що банк порушив процедуру посиленої автентифікації, а спірні транзакції були виконані з нового пристрою дистанційно без належної посиленої автентифікації.
📌Позиція Верховного Суду👇
ВС звернув увагу на положення статті 1073 ЦК України, відповідно до якої у разі безпідставного списання банком коштів з рахунку клієнта банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Водночас Суд навів положення законодавства, яке визначало відповідальність користувача спеціального платіжного засобу.
ВС вказав, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред’явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Суд зазначив, що лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
ВС наголосив, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Суд також врахував положення частини четвертої статті 82 ЦПК України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Водночас ВС вказав, що позивачка своїми діями сприяла в розкритті облікової інформації, авторизувала також вхід до Приват24 третіми особами зі стороннього пристрою, надавши доступ до власних банківських рахунків, а банк авторизацію користувача здійснював із застосуванням посиленої аутентифікації «3D Secure».
Саме з урахуванням цих обставин суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, поклав на клієнтку ризик збитків від здійснення операцій за її електронними платіжними засобами.
Суд зазначив, що аргументи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а зводяться до незгоди заявника з ухваленими у справі судовими рішенням та необхідності переоцінки доказів у справі.
Таким чином, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а попередні рішення — без змін.
У цій справі ВС виходив із того, що користувач платіжного засобу загалом не відповідає за несанкціоновані операції, якщо відсутні докази його сприяння втраті або незаконному використанню інформації, необхідної для ініціювання платежу.
Водночас, якщо такі обставини безспірно встановлені, ризик збитків від відповідних операцій може бути покладений на самого користувача.
У конкретній справі Суд врахував встановлені раніше обставини переходу клієнтки за фішинговим посиланням, розголошення облікової інформації та подальшого доступу третіх осіб до її «Приват24». Враховуючи також проведення авторизації із застосуванням «3D Secure», Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для покладення збитків від спірних операцій на банк.
Джерело: https://sud.ua/uk/news/publication/373437-shakhrai-spysaly-43-tysiachi-hrn-cherez-pryvat24-verkhovnyi-sud-poiasnyv-chomu-za-zbytky-vidpovidaie-sam-kliient?utm_source=telegram&utm_medium=social&utm_campaign=sudua_channel
